ПІВЕНЬ I ДІАМАНТ


Голодний півень шукав поживу. Попорпав під дровами, у соломі, в листі, навколо цегли… Раптом застиг: перед ним лежав камінчик, що якось дивно виблискував.

Зацікавлений, півень став уважно до нього приглядатися. Потім зрозумів: це був незвичайний ка¬мінчик. Його форма, його поблискування говорили про це.

— Люди називають тебе діамантом, — невдоволено пробурмотів голодний півень, — але, цінний ти, чи ні, для мене не вартуєш і зернятка пшениці..

I запорпав діамант назад у землю.

Ті, що дбають тільки про “клювання”, проходять повз дуже великі цінності, не помічаючи їх.

Щоб відкрити щось справді цінне, треба хотіти його відкрити. “Не давайте священне собакам, ані не кидайте перел ваших перед свиньми, щоб не потоптали їх ногами й, обернувшись, вас не роздерли” (Мт. 7, 6).

Бруно Ферреро

Повернутися вгору