У неділю, прийшовши з церкви, жінка готувала обід. її чоловік вирішив покпити з неї і спитав:

— Чи ти могла б переповісти те, що сказав нині отець на проповіді?

— Я вже не пам’ятаю, — зізналася жінка.

— Чому ж тоді ходиш до церкви слухати проповіді, котрих не пам’ятаєш?

— Дивись, дорогенький, вода миє картоплю, але не лишається в мисці, а таки моя картопля є добре вимита.

Не обов’язково запам’ятовувати всі проповіді. Важливо дозволити, щоб Боже Слово “вимило” нас.

Бруно Ферреро